4 МСТУ 30.10.20 Урок № 9 матеріалознавство

 

Урок № 9 ,     30. 10.2020   Група – 4 МСТУ    Матеріалознавство

Тема уроку. Плавкі електроди

Плавкий електрод — електрод, який подається і поступово плавиться під дією власної електричної дуги і є присадним матеріалом.

До плавких електродів належать: покриті електроди, звичайний (суцільного перерізу) та порошковий зварювальний дріт або стрічка без покриття.

Покриті електроди — металеві стрижні діаметром 1,6…12 мм і довжиною від 150 до 450 мм із захисним і легувальним покриттям завтовшки 0,5…3 мм. Стрижні виготовляють переважно із матеріалів, які підлягають зварюванню (сталі, міді, алюмінію, титану тощо) і бажано щоб хімічний склад електродного дроту був близький до хімічного складу зварювального матеріалу. Так мідь і її сплави зварюють дротом з міді та сплавів на мідній основі марок М1, М2 та М3. Алюміній та його сплави зварюють дротом із алюмінію та його сплавів марок АМг3 (5754), АМг5П (1557), АМг6М тощо.

Сталевий зварювальний дріт виготовляється таких видів:

·        низьковуглецевий дріт із вмістом вуглецю менше від 0,12 %, який використовується для зварювання низько- та средньовуглецевих і деяких низьколегованих сталей;

·        легований дріт, що використовується для зварювання низьколегованих, конструкційних та теплостійких сталей;

·        високолеговані дроти для зварювання хромистих, хромонікелевих, неіржавних та високолегованих сталей.

Покриття виготовляють із газоутворювальних (деревне борошно, мармур, магнезит, електродна целюлоза), шлакоутворювальних (польовий шпат, мармур, марганцева руда, кремнезем, рутил ТіО₂), а також легувальних (хром, молібден, ванадій, титан та ін.) і розкиснювальних (феросплавів) речовин.

За видом покриття розрізняють електроди з:

·        рутиловим покриттям, є найпоширенішими, завдяки низькій токсичності, забезпечують стабільне горіння дуги та міцні шви;

·        целюлозним покриттям, які мають обмежену кількість шлаку, тому втрати металу від розбризкування істотні, що зумовлює обмежене їх застосування;

·        основним покриттям, які застосовують для зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей з підвищеним вмістом вуглецю. Вони забезпечують стійке горіння дуги, та низький вміст кисню та водню в металі шва;

·        кислим покриттям, які можна використовувати для зварювання металу із іржавими краями змінним і постійним струмом та отримувати якісні шви.

Електроди з покриттям застосовують для ручного дугового зварювання, непокриті зварювальні електроди у вигляді дроту, стрічки або пластини — для дугового зварювання під флюсом, електрошлакового зварювання, електрозварювання в захисних газах і газового зварювання.

Порошковий зварювальний дріт являє собою металеву оболонку, заповнену порошкоподібними газо- і шлакоутворювальними речовинами феросплавами або металами. Його застосовують для напівавтоматичного дугового та автоматичного зварювання.

Покриті зварювальні електроди виготовляють двома способами:

·                    обпресуванням

·                    зануренням

Основні види електродних покриттів

Руднокислі електродні покриття містять окисли заліза та марганцю, кремнезем, велика кількість феромарганцю; для створення газового захисту зони зварювання в покриття вводять органічні речовини (целюлозу, деревне борошно, крохмаль й ін.).

Рутилові електродні покриття набувають значного застосування у зв'язку з розвитком видобутку мінералу рутилу, що складає в основному із двоокису титана TiO₂. У покриття, крім рутилу, уведені кремнезем, феромарганець, карбонати кальцію або магнію.

Фтористо-кальцієві електродні покриття складаються з карбонатів кальцію та магнію, плавикового шпату та феросплавів.

Органічні електродні покриття складаються з органічних матеріалів, звичайно з оксицеллюлози, до якої додані шлакоутворюючі матеріали, двоокис титану, силікати тощо і феромарганець як розкислювач та легуюча присадка.

Обмазка електродів призначена для шлакового і газового захисту рідкого металу від азоту і кисню повітря, розкислення рідкого металу, легування шва необхідними елементами, а також для стабілізації горіння зварювальної дуги. Тому в склад обмазки входять такі складові (за призначенням):

— шлакоутворювачі  - титановий  концентрат,  мармур,  крейда, марганцеві руди і т.д.;

— газоутворювачі   -   крохмаль,   деревинне   борошно,   харчове борошно, целюлоза;

— розкислювачі - феромарганець, феросиліцій, алюміній;

— легуючі компоненти - хром, нікель, молібден, титан і т.д.;

— стабілізуючі  компоненти - окиси калію і натрію,  карбонат кальцію;

— єднальні або клеючі компоненти - рідке скло, декстрин. 

 

Домашнє завдання. Вивчити матеріал та створити опорний конспект.

Викладач                       Максимова Т. В.