1 зварників енергоефективність № 16 30.03.22

  1 зварників    енергоефективність    30.03.23   

 

Урок № 16  

Тема уроку. Стан екології в Україні. Наслідки екологічних катастроф.

 

Екологі́чна катастро́фа — надзвичайно швидка і тому небезпечна деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.

Екологічні катастрофи в Україні

Після емоційної промови на саміті ООН 16-річної шведської екоактивістки Ґрети Тунберґ, яка звинуватила світових лідерів у недостатній боротьбі зі змінами клімату, світ заговорив про вирішення екологічних проблем. 

Поки увага медіа та суспільства прикута до глобального, ми хочемо нагадати, що Україна потерпає одночасно від декількох екологічних загроз, кожна з яких може обернутися катастрофою.

Згідно з найгіршими прогнозами екологів, за 20 років степ підійде до Києва, за 50 – Дніпро обміліє вдвічі, а за 100 – країна може залишитися без лісів.

1. Бурштинова народна республіка 

За розвіданими запасами бурштину Україна посідає третє місце у світі, поступаючись лише Польщі та Росії.  

Проте на законодавчому рівні видобуток бурштину в нашій країні досі не врегульований. Це тільки заохочує бурштинокопачів, а правоохоронці найчастіше не тільки не переймаються проблемою, але й самі беруть участь у нелегальних схемах. 

Рівненську, Волинську та Житомирську область, в яких зосереджені основні запаси бурштину, давно називають "Бурштиновою народною республікою". "БНР" живе за своїми законами і правилами. 

За політичними інтригами забувається, що нелегальний видобуток бурштину шкодить не тільки економіці, а й екології. 

Несанкціоноване бурштинокопання призводить до знищення лісів та пошкодження ґрунту. В лісах державних лісогосппідприємств, які координуються Київським, Волинським, Житомирським та Рівненським обласними управліннями лісового та мисливського господарства, через незаконний видобуток бурштину пошкоджено понад 6 тис. гектарів землі. 

 

2. Вирубка прадавніх лісів

Лісистість нашої країни становить лише 15,9%, проте Україна є шостою в Європі за запасами деревини. Незаконна вирубка лісу є ще однією екологічною проблемою. Особливо вона актуальна в Карпатах. 

За останні роки площа Карпатських лісів суттєво зменшилася, що видно на супутникових знімках. Нещадно вирубують навіть буковинські праліси, внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. 

Масове знищення дерев спричиняє паводки, бо поріділі ліси не затримують воду (втім, за словами екологів, основною причиною катаклізмів є забудова та знищення заплав, куди має виходити вода). 

 

3. Сміттєвий хаос 

Широкому загалу сміттєва проблема стала відома три роки тому після сумнозвісної пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом, яка призвела до загибелі чотирьох людей та спричинила сміттєву кризу в місті. 

Проблема набула політичного забарвлення: мер Львова Андрій Садовий звинуватив центральну владу на чолі з президентом Порошенком і прем'єром Гройсманом в організації сміттєвої блокади з метою політичного тиску на нього.

Втім, проблема стосується не тільки Львівщини та носить комплексний характер. 

Першою причиною сміттєвої кризи є низький рівень екологічної свідомості як пересічних громадян, так і місцевих чиновників. 

Другою – неефективність державного екологічного контролю. 

Третьою – низькі штрафи за порушення екологічного законодавства. 

Щороку в Україні утворюється більше 474 млн тонн відходів, з яких 26 млн тонн – тверді побутові та сільськогосподарські, а 448 млн тонн – небезпечні. 
За обсягами утворення небезпечних відходів наша країна лідирує серед 105 країн, які ведуть таку статистику. При цьому переробляють в Україні лише 3,2% відходів. За даними Міністерства екології, станом на 2016 рік в Україні існувало близько 33 тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ та полігонів. 

Сміттєзвалища забруднюють повітря, ґрунти і підземні води, це може призвести до забруднення води в криницях людей, які живуть біля сміттєзвалищ, та довколишніх водойм важкими металами, які є канцерогенами та можуть викликати онкологію. Найгірше, що сміттєзвалища можуть самозайматися. 

Неконтрольоване спалювання відходів може спричинити респіраторні, серцеві і онкологічні захворювання. Продукція, яка вирощена на землі поблизу сміттєзвалища, буде непридатною для споживання через забруднення важкими металами й іншими небезпечними речовинами. 

Наразі єдиним діючим в Україні сміттєспалювальним заводом залишається "Енергія" в Києві, який переробляє близько 25% обсягу твердих побутових відходів мешканців столиці.

Втім, робота підприємства забруднює шкідливими речовинами атмосферу, а обладнання є застарілим та потребує модернізації. 

Завод планують оснастити системою хімічної очистки, що дасть змогу в п'ять разів зменшити шкідливі викиди. Проте екологи вважають, що сміттєспалювальні заводи не вирішують ситуацію. 

У великих містах потрібно запроваджувати роздільний збір органічних відходів, які іноді складають до 40% нашого сміттєвого баку і через гниття утворюють метан. 

Крім того, створювати центри для збирання окремо небезпечних відходів – батарейок, меблів, будівельного сміття, медичних відходів, тощо.  

 

4. Дніпро, що стогне 

Головна водна артерія України – Дніпро – також переживає не кращі часи. Як кажуть екоактивісти, вже не реве, а тільки стогне. Протягом останніх років чисельні проблеми Дніпра не просто не вирішувалися, а ще й поглиблювалися. 

 

Тут існує щонайменше 4 проблеми:

Перша – обміління, яке відбувається внаслідок твердого стоку приток, таких як Десна, Прип'ять, тощо.

Асоціація рибалок України нарахувала в Дніпрі 55 мілин. Коли річка замулюється, з'являється все більше малопроточних зон, це призводить до застою вод. 

Друга – цвітіння води.

З року в рік стає тепліше, люди активно зливають у каналізацію миючі засоби з фосфатами. Вони потрапляють у Дніпро, стають поживною базою для ціанобактерій і сприяють тому, що річка зеленіє. 

Третя – заростання водяним горіхом водосховищ.

Кожен рік горіхом заростає близько 5% Київського водосховища, і через це його площа, за оцінками вчених, щороку зменшується на 2 квадратних кілометри. 

Четверта – браконьєрство, через яке риби в Дніпрі з кожним роком стає все менше. 

Екологи наголошують, що масштаб проблем суттєво збільшується саме через діяльність людини. 

5. Чорнобильська катастрофа

Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення. Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує.

 

6. Фосфорна аварія під Ожидовом — техногенна катастрофа, що трапилась 16 липня 2007 року о 16:55 у Буському районі Львівської області.
На перегоні Красне — Ожидів зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором товарного потягу. Почалась евакуація із зони ураження. В першу чергу евакуювали людей з найближчих сіл, інших за бажанням. Ситуація ускладнювалась тим, що водою гасити фосфор не можна. До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації було залучено 450 осіб особового складу та 80 одиниць техніки.
В цілому з початку виникнення надзвичайної ситуації було госпіталізовано 152 особи (з них 27 дітей). Тяжких хворих не було. 6 працівників МНС перебували у стані середньої тяжкості, стан решти 8 — задовільний.

 

7. Радіоактивне зараження в Краматорську — радіоактивне опромінення мешканців одного з панельних будинків у Краматорську Донецької області в період з 1980 по 1989 роки.
Наприкінці 1970-х у Каранському кар’єрі Донецької області, де видобували гравій та щебінь, було загублено ампулу з цезієм-137, що використовувалась у рівнемірі. Ампулу тоді ніби шукали, проте не знайшли.
1980 року в Краматорську було здано в експлуатацію панельний будинок № 7 по вулиці Гвардійців Кантемирівців. Загублена ампула розміром 8 на 4 мм, яка випромінювала 200 рентген на годину, була вмурована в стіну одну зі стін дитячої кімнати.
1981 року померла 18-річна дівчина, що жила в цьому будинку, а через рік — її 16-річний брат, потім — їхня мати. У квартиру вселилася інша сім’я, у якій незабаром помер син-підліток. Усі загиблі померли від білокрів’я. Лікарі пояснювали діагнози поганою спадковістю. Батько загиблих домігся детального розслідування, яке виявило високий рівень радіоактивності в дитячій кімнаті, у суміжній квартирі за стіною та в квартирі поверхом вище.
Мешканців відселили, після чого було визначено точне розташування джерела випромінювання. Вирізавши частину стіни, її доставили до Київського інституту ядерних досліджень, де ампулу було витягнуто. За заводським номером було встановлено власника ампули.
Після вилучення ампули гамма-випромінювання в будинку № 7 зникло, рівень радіоактивності зрівнявся з фоновим.

 

8. Аварія в Горлівці — техногенна катастрофа, що сталася 6 серпня 2013 року на заводі ПАТ «Концерн Стирол», який розташовано в місті Горлівка Донецької області, внаслідок чого відбувся викид аміаку в повітря. У результаті аварії шість осіб загинуло та постраждало 26 осіб, які звернулись за медичною допомогою, 25 із них було госпіталізовано. Аварія стала наймасштабнішою на підприємствах хімічної промисловості України за роки незалежності

 

9. Наслідки війни на Донбасі 

З початком війни Донбас – великий промисловий регіон, в якому було розташовано близько 4 500 потенційно небезпечних промислових об'єктів – опинився на порозі екологічного лиха. 

З 2014 по 2017 рік на підприємствах регіону було зафіксовано понад 500 випадків порушень та аварійних ситуацій, частина яких пов'язана з небезпекою для людей та навколишнього середовища. 

Екологи наголошують: війна пошкодила усі без винятку компоненти навколишнього середовища. Забруднилися повітря, ґрунт, вода, пошкоджені значні площі землі, знищені рослини, зокрема, на заповідних територіях. 

Великої шкоди природі Донбасу завдають пожежі. 

 

Домашнє завдання.   Вивчити матеріал та створити опорний конспект.

Викладач                       Максимова Т. В.