93 електриків Спецтехнологія № 15 27.04.22

93 електриків  Спецтехнологія  27.04.22

Урок № 15       

Тема уроку. Монтаж роз`єднувачів.

   Монтаж роз’єднувачів. Роз’єднувачі, що приймаються під монтаж, підлягають ревізії. Їх контактні поверхні не повинні мати раковин, плівок окису і погнутості. При виявленні плівок окису їх видаляють за допомогою м’якої стальної щітки. При наявності погнутості роз’єднувач ремонтують. Під час ревізії ретельно перевіряють наявність деталей роз’єднувача (відсутність хоча б одної з них не дозволяє вводити роз’єднувач в експлуатацію) і правильність ходу його ножів, які повинні входити в контакти рівно, без перекосів, по можливості по осьовій лінії. Після ревізії роз’єднувач встановлюють, кріплять і регулюють сумісно з приводом.

    Контактну систему роз’єднувача монтують на опорних ізоляторах, закріплених на стальному цоколі. Рухомий контакт складається з двох мідних пластин, а нерухомий виконаний у вигляді стійки. Необхідний тиск в контактах у включеному положенні роз’єднувача створюється за допомогою пружин. Стальні пластини являють собою магнітні замки. В момент протікання струмів к. з. вони під дією магнітних сил збільшують тиск в контактах.

   Трьохполюсні роз’єднувачі для внутрішньої установки монтують у вертикальному, горизонтальному і похилому положеннях.

  В процесі монтажу регулюють ножі роз’єднувача. При правильному регулюванні входження ножів в нерухомі контакти відбувається одночасно і без перекосів (допуск не більше 3 мм). Величина зусилля витягування ножа з нерухомого контакту одного полюса повинна відповідати вимогам заводської інструкції, але має бути не менше 10 – 12 кг для роз’єднувачів на 400 А, 16 – 18 кг – на 600 А і 35 – 40 кг – на 1000 А.

  Велике значення при монтажі має правильне з’єднання роз’єднувача з приводом. При цьому включеному положенню роз’єднувача буде відповідати верхнє положення рукоятки привода або крайнє праве положення маховика. Включенню роз’єднувача повинно відпо –відати праве обертання маховика, а відключенню – ліве.

 Крайні положення ножа роз’єднувача у включеному і виключеному стані фіксують за рахунок упору рухомих частин приводу: ножі не повинні доходити до упору на 2 – 3 мм.

   Перед вводом в експлуатацію роз’єднувачі перевіряють багатократним включенням і відключенням за допомогою приводу. При цьому не повинно бути заїдань або ударів. Удари ножів по ізолятору усуваються зміною довжини тяги і ходу обмежувачів і обмежувальних шайб, а удари по нерухомому контакту – переміщенням ізолятора на цоколі або нерухомого контакту на головці ізолятора.

В процесі регулювання приводу домагаються, щоб включене у відключене положення роз’єднувача і приводу відповідали один одному — при верхньому положенні рукоятки приводу роз’єднувач повинен бути включений, при нижньому — відключений. В обох крайніх положеннях привід защіпається засувкою. Регулювання вважають закінченим , якщо для включення і відключення роз’єднувача досить зусиль руки однієї людини .

околі або нерухомого контакту на головці ізолятора.

 

Домашнє завдання. Опрацювати матеріал і створити конспект.

Викладач                Максимова Т. В.